Розвиток Fintech в Україні: що говорить законодавство та на які зміни чекати?

Україна перебуває на шляху стрімкого розвитку tech-індустрії. Чого тільки варті останні результати досліджень в цій сфері.

До прикладу, згідно з даними звіту Artificial Intelligence Industry in Eastern Europe 2018, складеному компанією Deep Knowledge Analytics, наша країна входить до трійки країн Східної Європи за кількістю компаній у сфері штучного інтелекту.

Більшість українських компаній з галузі штучного інтелекту працюють над програмним забезпеченням (38%). Серед інших популярних напрямків — інформаційні технології, чат-боти, Fintech-рішення.

Дослідження The State of European Tech 2018 говорить, що в Україні 184 700 розробників програмного забезпечення. А інвестиції в українські стартапи склали 290 млн доларів, що на 25 млн доларів більше, ніж у 2017 році.

Крім того, Україна — одна з країн-лідерів у Європі за темпами проникнення платіжних інновацій. Так, наприклад, звична нам послуга переказу коштів між картками ще не доступна у Великобританії, а сервіс безконтактних платежів більш популярний у нас, ніж в США.

За кількістю NFC-транзакцій (оплата за допомогою карти з відповідною технологією, смартфона, розумного годинника та інших гаджетів) ми на четвертому місці у світі.

Згідно з останнім звітом, оприлюдненим Національним банком України (про стан ринку платіжних карт і безготівкових операцій за підсумками перших трьох кварталів 2018 року) на безготівковий розрахунок припали 44,3% від загального обсягу операцій картами українських банків. Це 2,8 млрд операцій. У минулому році їх було на 5% менше. Обсяг безготівкових операцій перевищив 2 трлн грн. Ці показники зросли на 27,2% і 38,5% відповідно.

Кількість платіжних карток на початок 2018 року становила 59,9 млн шт., з них активних – 34,9 млн шт. Кількість активних платіжних карток і з магнітною смугою та чипом становить 7,4 млн шт. При цьому спостерігається загальне зменшення кількості платіжних карток виключно з магнітною смугою.

Законодавче врегулювання

На даний момент, головним законодавчим актом у сфері регулювання форм і порядку платежів в Україні є Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Відносини в цій сфері регулюються також Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронні довірчі послуги» та новим Законом України «Про валюту і валютні операції».
Оскільки діяльність платіжних систем та системи розрахунків в Україні входять до сфери регулювання Національного Банку України, ця сфера регулюється також численними постановами НБУ.

Разом з тим стрімкий розвиток Fintech-індустрії вимагає вдосконалення чинного правового регулювання, оскільки вказані нормативно-правові акти вже не відповідають запитам ринку. Так, в правовому регулюванні платіжних систем існують прогалини в частині особливостей роботи провайдерів таких послуг, умов для використання електронних інвойсів, електронних гаманців та грошей для здійснення безготівкових переказів та розрахунків за товари (роботи, послуги) в режимі онлайн на території України та для транскордонних переказів на рахунки громадян, відкриті українськими банками та платіжними установами.

Очікується, що такі недосконалості законодавства будуть усунуті новим законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів”, проект якого наразі перебуває на розгляді парламенту.

Законопроектом передбачається прийняття суттєвих змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», зокрема пропонується дозволити відкривати поточні рахунки та випускати електронні гроші небанківським фінансовим установам.

Крім того пропонується врегулювати особливості умов та порядку обігу електронних грошей, зокрема:

  • уточнити термінологічний апарат та вимоги до суб’єктів переказу коштів;
  • надати право платіжним установам провадити випуск електронних грошей;
  • запровадити Реєстр платіжної інфраструктури;
  • уточнити порядок випуску електронних грошей резидентами та порядок здійснення операцій з ними;
  • визначити порядок здійснення операцій з електронними грошима, випущеними нерезидентами;
  • уточнити порядок проведення платіжного моніторингу;
  • запровадити особливості здійснення оверсайту платіжної інфраструктури;
  • визначити порядок розгляду скарг та спорів та особливості операційних ризиків та ризиків порушення безпеки.

Серед іншого передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В Кримінальному кодексі України, зокрема, пропонується деталізувати дії, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення в сфері неправомірного обігу засобів платежу, доповнивши їх діями з підробки засобів ідентифікації (верифікації) особи власника банківського рахунку та/або користувача електронних платіжних засобів. Також доповнити кодекс окремою статтею, яка додатково регулюватиме відповідальність за випуск та окремі операції з електронними грошима без узгодження правил використання електронних грошей з Національним банком України.

Законопроект також обіцяє виправити нормативно-правову прогалину в регулюванні оверсайту (здійснення НБУ нагляду за платіжними системами).

Так, на даний час Національний банк не може здійснювати нагляд (оверсайт) та застосовувати заходи впливу до суб’єктів ринку, щодо яких немає відомостей у Реєстрі. Тому в проекті Закону пропонується чітко окреслити коло об’єктів, нагляд за якими здійснюватиме Національний банк, змінити назву Реєстру та запровадити новий термін – платіжна інфраструктура. В законопроекті також пропонують передбачити можливість застосування до юридичних осіб, які є об’єктами нагляду, такого заходу впливу, як штраф.

Головне науково-експертне управління у цілому підтримуючи спрямованість законопроекту у своєму висновку вказує, що низка положень проекту не відповідають усталеним правилам законодавчої техніки щодо чіткого формулювання правових норм та потребують техніко-правової корекції.

Експерти Управління вказують на ряд недоліків. Зокрема, на їхню думку, потребує належного обґрунтування пропонований розмір штрафу – до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожну операцію (неналежний переказ) тощо.

Та все ж варто відзначити, що сучасний банкінг та Fintech-технології розвиваються в Україні шаленими темпами. Протягом останніх трьох років український технологічний сектор показує зростання на середньому рівні 28% в рік. А Національним банком України було анонсовано створення регулятивної «пісочниці» для розвитку Fintech-стартапів.

Тому належне законодавче врегулювання, що покликане удосконалити регулювання платіжних систем в Україні, є нагально необхідним для недопущення стримування розвитку  Fintech-технологій в нашій країні, зважаючи на високий попит на їх  застосування.

Фото: ubr.uа