Мовний закон: які нововведення чекають українців?

25 квітня Верховна Рада прийняла Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Нормами закону вводиться ряд нововведень. Тож розберемось, що зміниться у зв’язку із його прийняттям.

Зміниться статус російської мови

Російська мова в Україні остаточно втрачає статус мови міжнаціонального спілкування. Ці функції новий мовний закон покладає виключно на українську мову. Обов’язкове володіння українською для державних службовців було запроваджене і раніше законом “Про державну службу”. Але тепер володіння українською стає обов’язком кожного громадянина України й навіть для осіб, що прагнуть набути українського громадянства.

Обов’язкова для посадовців

Новий закон зобов’язує представників багатьох органів влади та державних та комунальних структур під час виконання своїх службових обов’язків послуговуватися виключно державною мовою. Сюди належать як перші особи держави, так і керівники усіх міністерств та відомств, державні чиновники, народні депутати, очільники місцевих органів влади, судді, правоохоронці, військовослужбовці та навіть працівники закладів освіти та охорони здоров’я. Українська має бути робочою мовою органів державної влади і діловодства. Усі зустрічі та засідання мають проводитися українською мовою або ж забезпечуватися перекладом на державну мову.

Українською мають вільно володіти:

  • Особи, які хочуть отримати громадянство
  • Адвокати і нотаріуси
  • Працівники патронатних служб і освітяни
  • Медики
  • Менеджмент державних та комунальних підприємств

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови для них немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не зможе стати громадянином України.

Підтвердженням належного рівня володіння українською мовою у деяких випадках є атестат про повну середню освіту, в інших – сертифікат про рівень володіння державною мовою. Відтепер кандидати на пост президента України муситимуть надавати сертифікат про рівень володіння українською мовою.

Мовні інспектори

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг – то їх перевірятимуть мовні інспектори. Штрафи та інші покарання за незнання мови в перші три роки не застосовуватимуться – натомість в Україні діятимуть безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

Штрафи

За дискримінацію української мови, в тому числі на користь російської, запроваджується адміністративна відповідальність. В гуманітарній сфері – освіта, наука, культура, спорт – за порушення мовної політики загрожує штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів. Набуття чинності цієї норми відтерміноване на три роки. За цей час в усіх областях мають бути створені центри з вивчення української мови.

Нацкомісія та Уповноважений

Згідно з новим законом, в Україні має з’явитися Національна комісія зі стандартів державної мови, яка визначатиме рівень володіння українською мовою та видаватиме відповідні сертифікати. Стежитиме за виконання мовного закону Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабінет міністрів. Уповноважений ініціюватиме розслідування щодо порушень посадовими особами норм закону, складатиме протоколи та застосовуватиме стягнення штрафів у випадках, встановлених законом.

Де домінуватиме українська мова?

  • У державному секторі та в органах місцевого самоврядування
  • В комунальному секторі та на підприємствах всіх форм власності
  • В громадських та інших організаціях
  • В освіті та науці
  • В медицині
  • У сфері послуг
  • В енергетиці та промисловості
  • В кіно та театрі
  • В медіа та на інтернет-сайтах
  • У діяльності війська та силових структур
  • Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:
  • У приватному спілкуванні
  • У релігійних обрядах
  • У сфері вивчення іноземних мов
  • У наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи)
  • У назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок.
  • У культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини».
  • У роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.

Заклади освіти

Українська мова стає обов’язковою у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. У молодшій школі й садочках допускається паралельне навчання російською та іншими мовами нацменшин. Для цього дозволено створення окремих класів або груп. Цей привілей не діє лише у вищих навчальних закладах, де навчання має бути виключно українською, з дозволом викладання одного або кількох предметів на одній з офіційних мов ЄС.

ЗМІ

Українська стає обов’язковою для всіх ЗМІ. Телепередачі російською чи іншими мовами мають дублюватися українською, а якщо хтось з учасників програми говорить іншою мовою, то телерадіокомпанія має забезпечити синхронний переклад.

На загальнонаціональних каналах квота української мови збільшується до 90 відсотків. Для регіональних ЗМІ допускається 20 відсотків добового мовлення російською чи іншими мовами. Виняток є лише для телерадіоорганізацій, що мовлять кримськотатарською мовою: для них українське мовлення має бути не менше 40 відсотків ефірного часу. Обов’язок кожного електронного ЗМІ мати сторінку українською мовою, яка повинна завантажуватися першою за замовчуванням, набуває чинності за півтора роки від набрання чинності закону.

Всі українські газети, крім тих, які виходять англійською та іншими мовами ЄС, а також кримськотатарською мовою, повинні виходити українською. Перехідний період для них встановлений у два роки. Відповідно до нового закону, газетам, котрі друкуватимуться російською, або іншою іншою мовою нацменшини, за відсутності тиражу державною мовою може бути встановлено штраф у розмірі від 6 800 до 8 500 грн.

Сфера обслуговування

Після набуття законом чинності кожен відвідувач кафе і ресторану має право вимагати меню та обслуговування державною мовою. Перейти на іншу мову працівник сфери обслуговування може лише на прохання клієнта. Загалом усі підприємства і організації всіх форм власності, які працюють зі споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою. Це правило поширюється також на інтернет-магазини і торгівлю через інтернет-каталоги.

Висновки

Якщо говорити загалом, то даний закон має як прибічників, так і критиків. Зокрема, останні вказують на нераціональність штрафів за невиконання норм мовного закону, чи, до прикладу, на занадто строгі вимоги.

Але, безперечно, даний закон зміцнює роль української мови в суспільстві та закріплює її в статусі, як єдиної державної мови. Це, у свою чергу, гарантує розвиток ідентичності суспільства у державі.

Фото: Max Pixel