Юрист: карантин не привід для несплати по рахункам

Олег Паракуда, член Асоціації правників України, партнер ЮК «SLS Group» в інтерв’ю на kosatka.media розповів, чи є карантин приводом для несплати по рахункам.

Пане Олеже, давайте відразу нагадаємо, яке конкретно рішення по оплаті комунальних послуг ухвалив уряд? У документі точно ж не було слів «за комуналку можна не платити»?

Президент, як і уряд, як і парламент  зобов’язані перейматися долею українців у важкий для нас і для світу період епідемії COVID-19. Весь світ усвідомлює, що саме час один одному допомагати. І саме держава має простягнути руку громадянам, щоб спільно побороти цю глобальну проблему.

Місяць тому, 17 березня, парламент  прийняв декілька законопроектів, які вже підписав Президент. .  Ними вносилися зміни до Податкового кодексу, в частині підтримки платників податків на період здійснення заходів запобігання коронавірусної інфекції.

Також цими законами передбачено внесення змін до закону про житлово-комунальні послуги, якими встановлюється обов’язок сплачувати за комунальні послуги. Зміни до закону передбачають пом’якшення відповідальності за несумлінне виконання обов’язків щодо сплати за житлово-комунальні послуги, однак не звільняють від самого обов’язку. Зокрема, передбачається, що за цей період громадяни не несуть відповідальності за несплату. Тобто, ніхто не буде нараховувати неустойку, штраф і пеню за несвоєчасне здійснення оплати за комунально-житлові послуги. Однак, сама плата за житлово-комунальні послуги за цей період часу буде нараховуватися.

Раніше за несплату в строк за комунальні послуги відповідно договору передбачалося припинення надання житлово-комунальних послуг. І у випадку, якщо борг ставав значним, і споживачі не реагували на відповідні вимоги, організація, яка надає послуги, могла звернутися до суду, з вимогою примусово стягнути суму боргу. У разі, якщо мала місце систематична несплата стягнутого в судовому порядку боргу, могло мати місце і примусове виселення з житла.

Відтепер на період дії карантину і протягом 30 днів після його завершення Прикінцевими положеннями Закону від 17 березня 2020 року №530-IX забороняється стягнення неустойки і пені,  та припинення надання комунальних послуг на період дії карантину та протягом 30 днів після його відміни.

Тобто, якщо у нас офіційний карантин запроваджено до 24 квітня –  плюс 30 днів – то орієнтовно до 25 травня щонайменше законодавство забороняє житлово-комунальним організаціям нараховувати пеню і припиняти чи зупиняти надання комунальних послуг. Іншим Законом України від 17 березня 2020 року № 533 – IX зупинено дію норм Закону України “Про житлово-комунальні послуги” в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг до 1 липня 2020 року. Отже, до 25 травня нашим громадянам можна спати спокійно. До цієї дати ніхто не має права припинити надання комунальних послуг чи виселити споживачів за несплату. Але це не означає, що у них немає обов’язку платити.

Звичайно, у кожного різний фінансовий стан. Тому одні можуть сплачувати 100%, інші – можуть платити частково. У будь-якому випадку, до кінця травня наразі хвилюватися підстав немає.

Але хвилюються енергетики. В них вже відчутно впав рівень платежів:  у звичайний час було 80-90%, а за березень вони отримали 30-40%. Що в такій ситуації можуть зробити постачальники та оператори мереж, які у них є юридичні інструменти?

На період карантину юридичних інструментів для впливу на споживачів послуг у них немає.

Ми розуміємо, що зараз 99% українців більшість часу проводять у своїх помешканнях. Як правило, це призводить до підвищеного споживання електроенергії, тепла, газу тощо. Тому законом чітко заборонено припиняти чи зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Але ми маємо відповідально ставитися до ситуації, і пам’ятати, що безкоштовний сир – тільки у мишоловці. Жодна держава світу не може собі дозволити дотувати населення на 100%, незалежно від доходів. Соціально незахищені мають право на субсидії, які перекривають від 50 до 90% цієї плати. Ті, хто не мають права на субсидію, мають відповідні доходи і не належать до категорії соціально незабезпечених, не повинні зловживати. Немає ні юридичних, ні моральних підстав у забезпечених людей звільняти себе від обов’язку сплати за комунальні послуги.

Щодо організацій, які надають послуги – для них ситуація складна. Але вихід вони шукатимуть разом із державою та операторами ринку електроенергії, так само – по ринку газу та постачальниками відповідних послуг.

Що юридично може загрожувати людині, яка на момент офіційного закінчення карантину, накопичила заборгованість за ці 2 місяці?

Законодавство передбачає, що споживач захищений на період карантину та впродовж 30 днів після його відміни. Закінчився карантин, обмеження зняті – людина стає економічно активною. Якщо робота була втрачена, у неї є один місяць на пошуки.

Після завершення цього місяця, станом на зараз, законодавство, яким ми оперуємо, дозволяє суб’єктам, що надають відповідні послуги, вживати заходів щодо стягнення боргу. Потенційно вони мають право надсилати вимоги чи звертатися до суду і стягувати відповідні суми коштів, за послуги, які вони надали.

Однак, наскільки мені відомо, зараз розробляється пакет змін до законодавства, в частині надання потенційних виплат або кредитів, розширення програми кредитування «5-7-9»  для малого і середнього бізнесу. Ввідповідно до нього населення України-споживачі послуг економічно стимулюватимуться, щоб бути якимось чином захищеними від наслідків, як фізіологічних, так і значних економічних.

Сподіваюсь, це не є весь пакет інструментів, який запропонує держава. Тому що ми не розуміємо, чи саме 24 квітня буде закінчення карантину. Не виключено, що ближче до кінця квітня парламент розгляне якісь нові проекти законів із цього приводу. В тому числі, які можуть якимось чином врегулювати ці питання та створити для українців та бізнесу нові можливості.

Але по факту ми розуміємо, що всі великі надавачі послуг будуть в добровільному порядку пропонувати якісь програми реструктуризації після закінчення карантину. Для того, щоб споживачам було зручно виходити з економічної та епідеміологічної  кризи. Не думаю, що вони будуть подавати до суду і намагатися примусово виселяти когось із житла.

У Фейсбуці бачила пост людини, яка закликає не платити за комунальні послуги з аргументом «держава все спише». Чи в українському законодавстві є підстави, щоб держава щось десь «списувала»? 

Основний принцип суспільства в рамках ринкової економіки полягає в тому, що будь-який товар чи послуга має бути оплачений. Отже, він має певну вартість.

Якщо обленергозбут буде комусь щось списувати, то він за вироблену електроенергію має не заплатити своїм постачальникам в особі електростанцій. Однак тоді наступить економічний колапс в генерації. Якщо це теплостанції – вони ж мають розрахуватися за паливо, «зелена» енергетика – має сплатити кредити в банки, атомна – так само має свою собівартість, з купою обслуговуючого персоналу, вартості пального, кредитів тощо.

Якщо хтось комусь щось хоче списати, то він має домовитися про це з виробниками, які навряд чи погодяться. Або як варіант – держава може компенсувати обленергозбутам чи виробникам якусь кількість електроенергії, яку спожило населення, фактично – дотуючи з бюджету.

Так, ми маємо часткове дотування в рамках соціально незахищених верств населення, але 100% українського населення не може бути, за визначенням, соціально незахищеним. Це просто не потягне бюджет. І такі фрази про «списання» – це банальний популізм, який в кінці кінців ляже додатковим фінансовим тягарем на кожного українця.

Несплата комуналки, в кінцевому рахунку, може відбитися і на самих споживачах – адже частина з них працюють в енергетиці, і через несплату можуть не отримати зарплату, або й бути скорочені з роботи. Це ланцюгова реакція.

Якщо людина втратила роботу, і, хоча є відповідальною, не може сплачувати комунальні послуги, а на роботі їй видали довідку про скорочення. Така довідка може бути юридичним аргументом у спорах з постачальниками?

Те законодавство, яке прийняте для пом’якшення економічної кризи у зв’язку з коронавірусом, не пов’язує момент звільнення з можливістю сплати чи не сплати за комунальні послуги. Воно лише забороняє нараховувати та стягувати неустойку, штраф і пеню, за несвоєчасне здійснення платежів. А також забороняє зупиняти чи припиняти надання комунальних послуг. І найгірший варіант – виселяти у зв’язку з несплатою комунальних послуг, у кого заборгованість виникла ще до карантину.

Якщо людину звільнили у зв’язку з економічною кризою, то держава передбачила спрощену систему для отримання допомоги по безробіттю. Це окреме регулювання, саме на час карантину, що цю компенсацію працівники будуть отримувати через роботодавця. Навіть коли відбувається часткове скорочення працівників, або неможливість працювати на 100%, у порівнянні з докарантинним періодом. Роботодавці зобов’язані здійснювати виплату по безробіттю працівника за рахунок коштів фонду втрати працездатності. Цей механізм зараз відпрацьовується на рівні підзаконних актів. В найближчий тиждень-два він почне працювати.

Звісно, ця допомога не відшкодовує повністю втрати в зарплаті, розмір її обмежуватиметься однією мінімальною зарплатою, проте буде мінімальною посильною допомогою зі сторони держави.

Але, на жаль, факт звільнення особи з роботи не може бути підставою, щоб не платити за комунальні послуги.

А якщо в багатоквартирному будинку, крім того, що вже є спільний борг за світло, за час карантину накопичиться ще несплата, то після закінчення дії обмеження чи дадуть відстрочку платежу, чи відразу мають право відключити?

Некоректно в цій ситуації жорстко вирішувати питання, бо вона є соціально значущою. Думаю, в цій ситуації енергетики будуть спільно з органами виконавчої влади шукати діалог з громадами.

Будь-якому ОСББ після карантину варто звернутися від імені ОСББ, якщо це колективне споживання і є заборгованості, або від імені споживача, якщо це індивідуальне споживання, з проханням реструктуризувати ці заборгованості, розстрочити їх, щоб сплата боргу була максимально комфортною.

Влада так само має бути в тому зацікавлена. Тому крайніх різких рухів ніхто не повинен робити.

На ваш погляд, чи не призведе ситуація з несплатами до зростання кількості судових справ між енергокомпаніями та споживачами? Суди в нас і так не дуже швидко працюють.

Так, позовів буде більше. Але, враховуючи складний економічний стан країни і непросту ситуацію кожного громадянина на момент виходу з економічної кризи, багатофакторність цього всього процесу, організації з надання таких послуг будуть спершу все ж таки пробувати йти через переговори, діалог, договірну реструктуризацію заборгованості. Лише потім – іти до суду. Думаю, кожна така компанія вже працює над програмою реструктуризації заборгованості.

Але карантин – не привід для несплати по боргах. А для тих, хто, навіть в рамках субсидії, не може сплатити свою частину плати, – треба робити окрему програму. Уряд разом з Мінекоенерго та НКРЕКП мають шукати реальні шляхи виходу із ситуації.