Підводні камені нових законів про коронавірус

Верховна Рада прийняла ряд законів щодо  запобігання виникнення і поширення коронавірусної інфекції (COVID-19). Адвокат нашої компанії Ірина Романюк проаналізувала, що змінилося та які це буде мати наслідки для людей та бізнесу.

Після виявлення 3 березня першого випадку зараження коронавірусною інфекцією у м. Чернівці, вірус почав швидко поширюватися територією України.

У зв’язку з цим,  17 березня ВРУ прийняла два закони:

  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)»;
  • «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Мета – запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 серед населення України та зменшення негативного впливу цієї хвороби на економіку країни.

Прийняті закони передбачають ряд заходів, зокрема:

  1. Заходи з метою попередження та лікування коронавірусної хвороби:

– проведення закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для запобігання і боротьби з коронавірусом, без застосування процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»;

– стовідсоткова попередня оплата за такі товари, роботи та послуги;

– звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19);

– контроль з боку Кабінету Міністрів України за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари.

Такі норми будуть мати тимчасовий характер.

  1. Захист прав фізичних та юридичних осіб під час карантину та обмежувальних заходів:

– встановлено можливість роботи вдома для працівників, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування та надання за їх згодою відпустки;

– надано право власникам змінюватися режими роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб з обов’язковим інформуванням населення про це через веб-сайти та інші комунікаційні засоби;

– встановлено заборону на скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (на період карантину та на 30 днів після його відміни);

– заборонено притягувати до адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, які не змогли виїхати за межі України. Або не змогли звернутися до територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби України із заявою про продовження строку перебування на території України, у зв’язку із введенням карантинних заходів;

– віднесено юридичний факт введення карантину до форс-мажорних обставин;

– продовжено строки отримання та надання адміністративних та інших послуг;

– запроваджено низку заходів, спрямованих на захист прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, недопущення припинення надання житлових субсидій, реєстрації безробітних тощо;

– встановлено заборону на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Окрім того, Уряду доручено у тижневий термін встановити додаткові доплати у розмірі до 200 відсотків заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу.  Однак лише на період здійснення і до завершення виконання цих заходів, а також доплат окремим категоріям працівників, які забезпечують основні сфери життєдіяльності.

  1. Встановлення адміністративної та посилення кримінальної відповідальності:

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей», якою встановлено адміністративну відповідальність за самовільне залишення місця обсервації (карантину) особою, яка може бути інфікована коронавірусною хворобою COVID-19. Також у Кримінальному кодексі у статті 325 підвищено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням.

Так, порушення відповідних правил та норм, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17-54 тисячі гривень. – Ред.) або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Запровадження податкових та неподаткових пільг для бізнесу:

– не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені  протягом періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року (за винятком кількох випадків);

– встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з  18 березня по 18 травня 2020року;

– продовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;

– не нараховується та не сплачується у період з 1 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року плата за землю за земельні ділянки, які використовуються фізичними або юридичними особами у господарській діяльності;

– об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 1 березня по 30 квітня 2020 року;

– на період з 1 березня по 30 квітня звільняються від нарахування та сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства;

– на період з 1 березня по 30 квітня звільняються від відповідальності споживачі за прострочення сплати платежів за договорами про споживчий кредит.

По ідеї, такі заходи мають мінімізувати негативні наслідки як для людей, так і для економіки.  Однак положення цих законів піддаються критиці.

Так, критикується запроваджене статтею 44-3 КУпАП поняття «карантину людей», оскільки чинне законодавство України не оперує вказаним терміном.

Окрім того, відсутнє належне обґрунтування встановлених у Податковому кодексі різних строків дії відповідних норм (1 березня – 31 травня, 18 березня – 31 травня, 1 березня – 30 квітня, 18 березня – 18 травня), які стосуються однієї і тієї ж події – поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

І, нарешті, запроваджені норми щодо звільнення на період з 1 березня по 30 квітня від обов’язку плати за землю та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості призведуть до зменшення надходжень місцевих бюджетів.

Такі податкові пільги, які зменшують доходи місцевих бюджетів, повинні супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів. Однак жодних таких дотацій прийнятими 17 березня законами для місцевих бюджетів не передбачено.

Автор: Ірина Романюк, к.ю.н., адвокат