Дуальна освіта: як це працює?

Ірина Романюк у своїй колонці на thepage.ua розповіла, що ж таке дуальна форма освіти, як вона працює та в чому її нагальна потреба для України?

6 березня 2020 року набуло чинності Положення про дуальну форму здобуття професійної освіти, затверджене наказом МОН України від 12 грудня 2019 року.

Дуальність у здобутті освіти — що це?

Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання здобувачами теоретичної підготовки в закладах освіти з практичною — на робочих місцях задля набуття відповідної профкваліфікації.

У разі впровадження дуальної освіти навчальний заклад і роботодавець стають рівноправними партнерами, бо останній може брати участь у розробці робочих та індивідуальних навчальних планів і оцінювати результати кожного здобувача.

Зацікавленість роботодавців тут полягає в бажанні отримати молодого висококваліфікованого працівника, максимально мотивованого до роботи одразу після закінчення навчання.

Україна не є новатором у впровадженні дуальної освіти. Батьківщиною такого підходу до організації навчання є Німеччина, яка почала випробовувати цю форму з 60-х років ХХ століття. Згодом цей досвід запозичили інші країни: Канада, Австрія, Швейцарія та ін.

І хоча існує думка, що дуальна освіта найбільше підходить для підготовки за технічними спеціальностями, німецький досвід свідчить: спектр застосування моделі є набагато ширшим.

Так, у Німеччині до переліку програм такої підготовки входять: фінанси, переробна промисловість, торгівля, сфера послуг, транспорт та логістика, туризм, міжнародне бізнес-адміністрування, бізнес-інформатика тощо.

Батьківщиною такого підходу до організації навчання є Німеччина.

В Україні підготовка до запровадження дуальної освіти розпочалася зі схвалення Кабміном 19 вересня 2018 року відповідної Концепції підготовки фахівців.

Вона визначає поняття дуальної освіти, етапи її впровадження в Україні, основні права та обов’язки навчальних закладів і підприємств. 3 квітня 2019 року КМУ затвердив План заходів з її реалізації.

Він передбачає конкретні завдання щодо розробки нормативних актів, проведення аналітичних та організаційних заходів на шляху впровадження дуальної освіти.

І вже на виконання плану заходів було затверджене Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, яке визначає підстави, умови та порядок її здобуття в закладах професійної освіти.

Основні етапи організації освітнього процесу за дуальною формою навчання

Після підписання керівником навчального закладу наказу про запровадження дуальної освіти умовно можна виділити наступні етапи:

  • призначення у закладі освіти координатора, який здійснює організаційний, методичний та документальний супровід дуальної форми здобуття освіти;
  • укладення між закладом та підприємством договору щодо впровадження професійної освіти за дуальною формою;
  • формування закладом освіти на підставі укладених з підприємствами договорів переліку суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця для професійно-практичної підготовки. Такий перелік є необхідним для забезпечення здобувачам можливості вибору;
  • виявлення здобувачем освіти бажання перейти на дуальну форму навчання, укладення між здобувачем, закладом освіти та підприємством тристороннього договору, який регулює права та обов’язки сторін у процесі здобуття освіти;
  • направлення закладом освіти здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до підприємства, закріплення за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання;
  • визначення підприємством координатора та наставників для здобувачів освіти, а також розподіл підприємством здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів, вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти;
  • безпосереднє здобуття професійної освіти за дуальною формою. Ведення учнем щоденника про виконання графіка, набуття ним ключових компетенцій, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти, поточне оцінювання результатів навчання;
  • підсумкове оцінювання результатів навчання здобувача закладом освіти спільно з підприємством.

Важливу роль в організації такого процесу навчання має наставник — працівник підприємства, який передає набуті досвід і знання здобувачам освіти під час практичної підготовки та сприяє адаптації учнів до робочого місця.

Переваги дуальної форми навчання. Чому це є важливим для України?

Як стверджує МОН, дуальна форма навчання має низку позитивних аспектів:

  • організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;
  • розробка законодавчого підґрунтя для визнання нацстандартів якості професійної освіти;
  • навчання учнів під час трудової діяльності;
  • залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності;
  • здійснення інституційних досліджень та консультування;
  • врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Причини труднощів практичного втілення дуальної освіти в Україні:

  • низька обізнаність учнів про цю форму навчання; відсутність умов для усвідомленого вибору підприємства для здобуття освіти;
  • необхідність максимального спрощення бюрократичної процедури переходу здобувача на дуальну форму освіти;
  • пошук оптимальних моделей розподілу часу навчання в закладах освіти та на робочому місці з урахуванням особливостей роботи в різних галузях;
  • пошук закладами освіти роботодавців, які зацікавлені вкладати кошти у підготовку учнів за дуальною формою навчання.

Сьогодні дуальна форма навчання тільки починає впроваджуватися в український навчальний процес.

“У Німеччині до переліку програм входять: фінанси, переробна промисловість, торгівля, сфера послуг, транспорт, логістика, туризм, бізнес-інформатика”.

Вона покликана налагодити ефективну співпрацю навчальних закладів з ринком праці та створити реальні можливості для впливу фахівців ринку на зміст освітніх навчальних програм.

Водночас дуальна форма здобуття освіти не повинна абсолютизуватися, а рішення про її впровадження та вибір спеціальностей, підготовка за якими здійснюватиметься за дуальною формою, має прийматися з огляду на потреби роботодавців та особливості національної економіки й законодавства.