Недешева допомога: чому НБУ візьметься за позичальників мікрокредитів

Партнер ЮК SLS Group Олег Паракуда у своїй колонці на Mind.ua розповів про те, які новели в цій сфері незабаром запрацюють і чи справді це означатиме початок роботи цивілізованого ринку мікрокредитування.

Національний банк днями анонсував зміни в роботі фінансових компаній. які пропонують невеликі позики. За інформацією регулятора, з 2021 року такі компанії повинні будуть розкривати повну ставку за мікрокредитами. Як наголосили в НБУ, «не 0,01% із зірочкою, а саме повну ставку, яка включає всі витрати споживача». Цьому передувало прийняття в другому читанні законопроєкту №1109 про споживче кредитування.

Чому саме зараз?

На початку жовтня цього року президент підписав закон про споживче кредитування, який у вересні прийняла Верховна Рада (законопроєкт №1109).

У зв’язку з карантинними заходами, вжитими урядом для боротьби з поширенням вірусу SARS-COV-19, спад економічної активності, зокрема в розрізі показника реального ВВП, у ІІІ кварталі 2020 року склав 3,5%. Такі данні навів Держстат, порівнюючи з показниками 2019 року.

Практично кожна українська родина відчула економічні обмеження у зв’язку з наслідками протиепідемічних заходів. Для багатьох ломбарди та мікрокредити стали єдиним порятунком для покриття касових розривів від зарплати до зарплати. Враховуючи непросту економічну ситуацію, питання належного регулювання ринку споживчого мікрокредитування набуло максимальної гостроти.

Задля забезпечення прозорості на ринку мікрокредитування нещодавно Нацбанк повідомив про початок розроблення правил та вимог до небанківських фінансових установ щодо розкриття повної ставки за мікрокредитами. Доречним було  би пригадати, які ж зміни очікують сектор мікрокредитування 2021 року у зв’язку з прийняттям вищезгаданого закону, та обговорити наслідки застосування його на практиці.

Для кого запроваджуються зміни

Нова редакція закону має здійснити вплив на всіх учасників ринку мікрокредитування, від власне небанківских фінансових установ та бюро кредитних історій до безпосередніх споживачів кредитних послуг.

З початку 2021 року для бюро кредитних історій скорочується строк до двох днів на отримання інформації від кредитора щодо позичальника з приводу внесення відповідної інформації до його кредитної історії. З метою забезпечення безперебійного доступу кредиторів до даних бюро кредитних історій на законодавчому рівні було закріплено принцип безоплатності процесів обміну інформацією про кредитну історію між бюро та користувачами такої інформації.

Базова зміна до Закону України «Про споживче кредитування» передбачає поширення його дії на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, а також на ті, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, що є однозначно додатковою гарантією захисту прав споживачів мікрокредитування.

На споживчі кредити, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не поширюватимуться положення закону щодо необхідності надання кредитодавцем споживачу до укладення договору паспорту споживчого кредиту за спеціальною формою та черговістю погашення вимог за договором про споживчий кредит.

Як наслідок, для таких кредитів не застосовуватиметься правило, що у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, у другу – сума кредиту та проценти за користування кредитом, у третю – неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. Повертати можна буде у будь-якому порядку, якщо інше не передбачено договором.

Також із набранням чинності закону має бути обмежено розмір сукупних платежів, належних до сплати споживачем у випадку невиконання ним зобов’язань за договором про споживчий кредит (загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати) сумою, еквівалентною подвійній сумі коштів, одержаних за таким кредитом. Також така сума не може бути змінена, навіть за взаємною згодою сторін, а застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит стане забороненим.

Крім того відтепер кредитори будуть зобов’язані отримувати згоду споживачів на передання інформації стосовно кредитів у бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. У випадку відсутності такої згоди – надання кредиту стає неможливим.

Запровадження обов’язку надання згоди на передання інформації має значно скоротити ризик виникнення потенційних спорів між сторонами кредитного договору.

Якщо ж говорити про анонсовану НБУ методику, якою планується встановити вимоги щодо розкриття повної ставки за кредитами, то вона має забезпечити захист прав клієнтів на отримання повної інформації про умови кредитування.

Адже рівень фінансової грамотності населення в період економічної стагнації не такий, яким мав би бути, більшість не враховує, що ставка в 1–2% на день перетвориться в 360–720% за рік. Нічого й говорити про славнозвісні 0,0001% із зірочкою, якщо така ставка діє лише в перший день, та й то за певних умов.

Які проблеми вирішує?

Прийнятий закон та запропоновані НБУ зміни мають розв’язати згадану раніше проблему зловживання кредиторами своїми правами, наївністю та безвихідним становищем клієнта. Низькі добові ставки, що перетворюються в нереальні цифри в річному розрізі, захмарні штрафи та неможливість погасити тіло кредиту через обов’язок погашення спершу відсотків – всі ці атавізми не мають права існувати на здоровому ринку кредитування.

Отже, не варто шукати «зради» там, де її немає. Позитив від заданого вектору розвитку галузі споживчого кредитування є очевидним для всіх учасників ринку. Клієнти отримають доступ до інформації, прозорі умови кредитування, що дозволить їм краще оцінювати свої фінансові можливості та зобов’язання.

Це перш за все має зіграти на руку фінансовим компаніям, адже задоволений клієнт звернеться повторно з набагато більшою вірогідністю, якщо не відчуватиме, що його ошукали. Прогнозовано має зменшитися кількість безнадійних кредитів, на повернення більшості яких сьогодні дарма очікувати.

Зміни що відбуваються, насправді, можуть створити проблеми лише для недобросовісних гравців фінансового ринку, які звикли зловживати.

Щодо відповідальності за недотримання нових вимог законодавства, вона навряд чи відрізнятиметься від тієї, що застосовувалася НБУ раніше: попередження, штрафи і в крайньому разі позбавлення ліцензій. Разом із тим, враховуючи позитивний ефект, що несуть пропоновані та вже запроваджені зміни, навряд чи комусь має бути вигідно ухилятися від їхнього виконання й наражатися на санкції з боку регулятора.

Чому варто врегулювати й короткострокові позики?

Обговорюваний закон одним зі своїх положень виводить з-під дії Закону України «Про споживче кредитування» кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця. Водночас саме короткострокові мікрокредити є найбільш затребуваними в умовах сьогодення. Очевидно, відкритим залишається питання врегулювання саме цього сектору, але судячи із заяв представників НБУ, регулятор рішуче налаштований довести його до ладу вже найближчим часом.

Отже, єдиною вимогою до Верховної Ради та Національного банку із цього приводу може бути прискорення запровадження зазначених змін, щоб 2021 рік асоціювався в Україні, зокрема, із початком роботи цивілізованого ринку мікрокредитування.