Бюро економічної безпеки України: черговий (не) залежний орган досудового розслідування?

28 січня на виконання взятих на себе державою зобов’язань перед МВФ, ВРУ прийняла Закон України «Про Бюро економічної безпеки України». Ним створено новий правоохоронний орган, що має консолідувати всі повноваження щодо розслідування економічних злочинів. 

Про завдання, повноваження та структуру БЕБ і про те, що саме слід очікувати бізнесу від новоутвореного органу розповів Максим Снігар, адвокат ЮК «SLS Group».

Необхідність реформування податкової міліції не викликає сумніву, бо вказаний орган дискредитував сам себе та має одну з найнижчих відсотків довіри серед громадян. Відповідна ситуація не дає впевненості українському бізнесу у забезпеченні власної безпеки й перешкоджає нормальній законній господарській діяльності.

Та з моменту прийняття закону, менше ніж за два місяці до визначеного у Законі початку роботи Бюро, лише набирає обертів конкурс на зайняття посади очільника цього органу. Проте багато знаків оклику залишається не лише щодо кадрового наповнення Бюро, але й нормативно-правового підґрунтя його діяльності.

Тож, які завдання, повноваження та структуру матиме новоутворений орган, а також чого слід очікувати бізнесу?

Завдання та повноваження

Відповідно до ЗУ «Про Бюро економічної безпеки» (далі — «Закон») Бюро визначається як центральний орган виконавчої влади із завданнями щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Закон передбачає наявність у Бюро правоохоронної, аналітичної, економічної, інформаційної та інших функцій. Широке коло функцій покликане показати оновлений підхід до захисту інтересів держави та забезпечення законності діяльності суб’єктами господарювання.

Бюро, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності.

До того ж до органу перейдуть функції щодо розслідування економічних злочинів, які раніше розслідували СБУ чи окремі структурні підрозділи Нацполіції.

Позитивним моментом, звісно, є факт зосередження повноважень розслідування злочинів у сфері господарської діяльності в одному органі. Та попередній досвід, наприклад, щодо виключної підслідності НАБУ, свідчить, що дуже часто досудове розслідування здійснюється із порушенням правил підслідності.

Загалом, завданнями Бюро є не лише суто діяльність із розслідування економічних злочинів, але й аналітична діяльність щодо економічної злочинності. Зокрема:

— надання пропозицій щодо внесення змін до НПА щодо усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

— збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави;

— визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;

— планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності.

Структура

Закон передбачає, що Бюро складатиметься з: детективів, інформаційно-аналітичного, технічного та інших підрозділів. До того ж, окрім Центрального апарату, будуть і його територіальні управління.

Загальна кількість працівників Бюро передбачена на рівні 4000, що є значно більшою, якщо порівнювати із тим же ДБР (1600) або НАБУ (700). Водночас варто зазначити, що для належного виконання вимог покладених завдань, вкрай необхідним є забезпечення Бюро кваліфікованими та доброчесними працівниками.

Наразі, Закон взагалі не визначає критерії, яким мають відповідати майбутні працівники Бюро, крім його Директора. Втім, зазначено, що саме останній має затвердити кваліфікаційні вимоги до кадрів, що є певним чином корупціогенним фактором. Хоча конкурс і проводить комісія, її склад все одно визначається Директором.

Законодавчо передбачено, що призначення Директора Бюро, як керівника органу, здійснюватиметься за рішенням конкурсної комісії. Конкурсна комісія складається з осіб, які визначені РНБО, КМУ, Верховною Радою. На мою думку, негативним фактором є те, що нормативними положеннями не передбачено прямої участі у Конкурсній комісії представників провідних бізнес-асоціацій та не передбачено участі авторитетних закордонних фахівців, як це передбачено у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України». До того ж положеннями Закону не передбачено обмежень на призначення осіб з-поміж колишніх працівників податкової міліції та інших правоохоронних органів.

Але ще більше питань виникає до того, наскільки очільник нового органу буде незалежний від політичної кон’юнктури. Наприклад, дуже ризикованою з огляду на його неконкретність положення Закону про можливість звільнення Директора Кабінетом Міністрів України у разі визнання за результатами звіту його роботи незадовільною.

Підслідність

Окремим законопроєктом №1164-IX пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, якими вирішуються питання не лише щодо внесення змін до статей 38 та 216 КПК щодо включення детективів Бюро до переліку уповноважених на проведення досудового розслідування осіб, а й щодо визначення виключної підслідності для детективів Бюро.

Відповідно до зазначеного законопроєкту, детективи Бюро здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 199, 204, 2051, 206, 212, 2121, 2181, 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2222, 2231, 2232, 224, 229, 231, 232, 2321, 2322, 233 КК України. Тобто фактично майже увесь блок так званих економічних злочинів підслідні Бюро. У окремих випадках, детективи Бюро також можуть здійснювати розслідування і в інших статтях КК України, які підслідні іншим органам досудового розслідування.

Крім того, цим же законопроєктом також передбачається, що норми КК України також будуть доповнені окремими злочинами у сфері оподаткування та фінансів, які також будуть підслідні Бюро.

Важливим запобіжником для зловживань із підслідності є те, що цим законопроєктом пропонується, за прикладом НАБУ, забороняти прокурору доручати проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, яке підслідне виключно Бюро, іншому органу досудового розслідування.

Водночас наразі, вказаний законопроєкт прийнятий лише у першому читанні, він виглядає дуже «сирим», над положеннями якого ще дуже багато роботи.

Таким чином, фактично до його прийняття робота Бюро щодо розслідування злочинів буде заблокована, що може створити певну правову невизначеність із розслідуванням економічних злочинів. Є побоювання, що до 25 вересня, тобто до заявленої дати початку роботи Бюро, парламентарії не встигнуть його прийняти.

Очікування бізнесу

Не потрібно заглиблюватися у детальну статистику результатів діяльності податкової міліції аби зробити висновок, що абсолютна більшість кримінальних проваджень реєструвались виключно з метою тиску на бізнес та надалі не мали судових перспектив.

Новий правоохоронний та аналітичний орган покликаний захистити бізнес від рейдерських атак з боку держави. Подальше обмеження діяльності Нацполіції й СБУ у сфері господарської діяльності та монополізація відповідної підслідності, має забезпечити уникнення додаткового ризику щодо прояву неправомірних дій держави. Ну, принаймні, про таку мету нам зазначають політики.

Водночас такий захист можливий лише у разі належного фінансування, кадрового забезпечення та відсутності втручання політиків у роботу Бюро. З іншого боку, створення такого потужного органу із надвеликими повноваженнями вимагає дуже виваженого підходу до його нормативно-правового забезпечення діяльності.

Проте, наразі, в механізмі кадрового забезпечення, все ще наявні суттєві прогалини, через які до лав Бюро можливе проникнення недоброчесних осіб, у тому числі на керівні посади. Своєю чергою відсутність нормативно-правового забезпечення діяльності Бюро, пов’язаною безпосередньо із його основною функцією – розслідування злочинів, може створити невизначеність, що зрештою негативно зобразиться як на бізнесі, так і на економічних інтересах держави.

Але найбільше, що має турбувати бізнес, це те, що законопроєктом передбачається посилення кримінальної відповідальності за вчинення економічних злочинів шляхом введення нових статей та посилення покарань у разі їх вчинення. У такому разі виникає загрози незаконного проведення негласних (слідчих) розшукових дій (прослуховування, спостереження, аудіо-відеоконтроль тощо) або ж можливість обирати відносно особи найсуворіші види запобіжних заходів — домашній арешт та тримання під вартою. І, таким чином, фактично проблеми обшуків, так званих «масок-шоу» покажуться вже квіточками у порівнянні із новими формами та методами тиску на бізнес.

До того ж відсутність змін до кримінального та кримінального процесуального законів щодо безпосередньої діяльності Бюро також викликає сумніви у якості майбутньої роботи органу. Вказане не дає впевненості у забезпеченні безпеки українському бізнесу, якому слід бути й далі напоготові.

Хочеться вірити, що за ці два місяці, що залишилися до початку роботи Бюро, політики не лише сконцентруються на обранні та призначенні очільника Бюро, але й забезпечать належну організаційну та правову основу його діяльності.