Захист економічної конкуренції та АМКУ: чи є «спільні знаменники»?

Чи справді законопроєкт про Антимонопольний комітет України захистить економічну конкуренцію та які нововведення пропонує законопроєкт №5431?

Без добросовісної конкуренції важко уявити розвиток ринкової економіки. Тому у багатьох країнах влада приділяє велику увагу підтримці економічної конкуренції та боротьбі з монополізмом. Україна — не виняток. Особливо зважаючи на те, що наша держава прагне бути серед розвинених країн світу зі сталою економікою.

13 липня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт №5431 про  вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ). Цей проєкт закону передбачає проведення реформи законодавства про захист економічної конкуренції та посилення інституційної спроможності АМКУ.

Але водночас, якщо уважно прочитати текст документа, деякі його норми викликають занепокоєння. Тож чи справді у ньому йдеться про захист економічної конкуренції? І чи не заклали туди автори проєкту певні підводні камені?

Acquis communautaire 

Виходячи з тексту Пояснювальної записки, цей закон має наблизити українське законодавство про конкуренцію та практику застосування до acquis communautaire Європейського Співтовариства.

Бо ще у 2014 році Україна взяла на себе таке зобов’язання перед Європою (Угода про Асоціацію від 16 вересня 2014 року). Власне, через це багато змін у законі спрямовані на те, щоб виконати план  пріоритетів, розроблений на основі Gap Analysis.

Законопроєкт уточнює та доповнює деякі визначення. Наприклад, термін «контроль» конкретизували  «можливістю» мати вирішальний вплив з метою врахування «негативного контролю» в концентраціях відповідно до acquis communautaire ЄС.

Термін «суб’єкт господарювання» — в частині визначення групи суб’єкта господарювання: «група суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю» з метою врахування не лишу горизонтальних відносин контролю, а й вертикальних.

Також запровадили визначення поняття «інше володіння особи», щоб конкретизувати можливі місця проведення перевірок.

Контроль за концентраціями

В законопроєкті приділили велику увагу контролю за концентраціями.

Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.

Так, законопроєкт вносить зміни в обрахування порогових показників учасників концентрації. Рахується лише об’єкт придбання у зв’язку з тим, що на українських ринках показники тієї частини групи продавця, відносини з якою припиняються, не мають впливу на конкуренцію.

Щоб запобігти придбанню по частинах вводиться запобіжник — транзакції між одними й тими ж суб’єктами господарювання протягом 2 років вважаються однією концентрацією.

З огляду на те, що при обрахунку порогових показників група продавця не враховується, вартісні показники в Україні суб’єкта господарювання, над яким або частиною якого набувається контроль, знижено з 4 мільйонів євро до 2 мільйонів євро. Таке нововведення має на меті зменшити адміністративний тиск на бізнес.

Також передбачається розширення процесуальних прав учасників концентрації, зокрема:

  • право на подання клопотання щодо проведення слухання по справі;
  • право на ознайомлення з протоколом слухання та отримання його копії;
  • право на продовження строку розгляду справи про концентрацію на один місяць, якщо учасники концентрації бажають запропонувати зобов’язання у концентрації;
  • право на ознайомлення з матеріалами справи після встановлення органами Комітету підстав для заборони концентрації.

Проведення перевірок

Законопроєкт пропонує встановити повноваження органів АМКУ щодо перевірок суб’єктів господарювання й об’єднань лише у разі наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції з метою збирання доказів порушення.

При цьому посилюються повноваження АМКУ щодо проведення фізичних обшуків, конфіскації документів та забезпечення обміну інформацією з іншими правоохоронними органами. 

Якщо ВРУ прийме законопроєкт, органи Антимонопольного комітету України матимуть право проводити перевірки у місцях проживання та інших володіннях осіб. Однак такі перевірки будуть можливі лише на підставі рішення суду. Відповідні зміни вносяться до Господарського процесуального кодексу України (а як же КПК?).

До повноважень членів комісії з проведення перевірки додаються, зокрема, можливість опломбовувати приміщення, системи комунікації чи місць зберігання інформації.

За самочинне розпломбування встановлюється відповідальність – штраф у розмірі одного відсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Також, запроваджується повноваження Комітету викликати для надання пояснень, які стосуються розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, посадових осіб, працівників та представників суб’єктів господарювання тощо.

Розпорядження про виклик є обов’язковим до виконання. У разі неявки посадових осіб чи працівників суб’єктів господарювання також передбачена відповідальність – штраф у розмірі одного відсотка доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Також Комітет матиме безперешкодний доступ до реєстрів, баз даних тощо. Разом з тим, суб’єктам господарювання надається право не подавати повторно на вимогу органів Комітету, інформацію, яка вже надавалася протягом дванадцяти місяців, що передують дню отримання такої вимоги.

Зокрема, запроваджується обов’язок суб’єктів державної реєстрації, нотаріусів надавати документацію або реєстраційні справи на вимогу органів АМКУ у зв’язку з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, працівники Комітету можуть залучити поліцію для забезпечення належного здійснення перевірки, в тому числі для усунення загроз життю і здоров’ю членів комісії.

Ризики

По суті, законопроєкт надає можливість представникам АМКУ приходити не тільки до суб’єктів господарювання з перевірками, а і до місця проживання (чи іншого володіння) особи. Звісно, за рішенням суду. При чому, такі клопотання розглядатимуть господарські суди. 

Крім того, під час перевірки АМКУ можуть опломбовувати приміщення чи місця зберігання інформації. За зрив пломби — штраф. Також можуть залучати працівників поліції. А ще — вимагати від нотаріусів надавати необхідну документацію.

На мою думку, запропоновані в законопроєкті  №5431 нововведення, ніяким чином не наблизять українське законодавство до європейського. В такій редакції документа більшою мірою розширюються  повноваження АМК України. Це створює низку корупційних ризиків через  незахищеність  осіб, які  будуть мати ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які взагалі чітко не прописані в Законі.

Виникає логічне питання: чи не надає новий законопроєкт надто широкі дискреційні повноваження для органів Антимонопольного комітету України? І чи не закладає він ризики порушення прав людини?

Маю сподівання, щодо до створення (доопрацювання) закону, який регулює діяльність АМКУ, будуть долучені фахівці та практики, які виключать всі можливі корупційні ризики та ризики порушення прав людей.

Авторка: адвокатка SLS Group Марта Безсмертна